Огляд книги Кирила Поліщука «Дівчинка, яка на місяць літала на Місяць»

2021-05-12

Дебютна книга для дітей письменника та радіоведучого Кирила Поліщука «Дівчинка, яка на місяць літала на Місяць» – це щемка та зворушлива історія про справжню дружбу, яку головний герой проносить крізь усе своє життя. Це перша спроба письменника у дитячій літературі. Кирило Поліщук автор збірки поезії «Поза каменем» (2015) та збірки оповідань «Пташиний цвинтар» (2020). Зважаючи на те, що я добре знайомий із попередньою творчістю автора, було цікаво побачити його у новому амплуа.

Поліщук не поступається своїм творчим принципам, які проголосив іще у своїй ранній поетичній творчості та у прозовій книзі. Він порушує серйозні та болючі теми, говорить про смерть, але робить це не абстрактно і не банально. У книзі «Пташиний цвинтар» в однойменному чи то оповіданні, чи то повісті, автор очима малого хлопця розповідає про смерть батьків і те, як він справляється із цією трагедію. У «Дівчинці, яка на місяць літала на Місяць», автор використовує інший прийом – спогади про дитинство уже дорослого головного героя. Таким чином і автор, і сам головний герой-оповідач відгороджують молодого читача від подробиць. Видається, що Поліщук робить це навмисно, адже розуміє специфіку різних аудиторій (дорослої та дитячої), для яких він пише, що є однією із важливих ознак майстерності письменника.

Книга «Дівчинка, яка на місяць літала на Місяць», сповнена образами і символами, які доступні до розуміння як дорослими (можливо, все ж більшою мірою), так і дітьми. Тут і побіжна алюзія на «Маленького Принца», і символіка дерева життя та круговороту життя (герої зривають із дерева персик, залишають кісточку, яка також проростає, перетворюючись на дерево і народжує нові плоди), і перетворення на зірку дівчинки на ім’я Стелла (буквальний переклад – «зірка»).

За щирістю, емоційністю та манерою оповіді Поліщук нагадав мені блискучу італійську письменницю Анджелу Нанетті, зокрема її книгу «Мій дідусь був черешнею». Хоча й оповідання Поліщука менше за обсягом, видається, що йому цілком вдалося за допомогою коротшої історії і меншої кількості подій передати ту ж емоцію, що й уже раніше згаданій авторці ряду престижних європейських премій.

Хоч книга і вийшла у 2020 році, зважаючи на те, що повідомлено про вихід книги було вже на початку 21-го року, її можна вважати цілком цьогорічним надбанням і розглядати в контексті дитячої літератури цього року. На мою думку, книга «Дівчинка, яка на місяць літала на Місяць» є однією із найцікавіших дитячих книг 2021 року на даний момент. Хоча й сама історія, як зазначає автор в одному із інтерв’ю, була написана близько 8 років тому, але досі залишається актуальною. Звісно, видається, що якби вона вийшла саме 8 років тому, коли українські автори, які пишуть для дітей, не зовсім охоче говорили на складні теми (принаймні не так масово, як в останні кілька років), то вона, безперечно, виділялася б серед інших, здебільшого пригодницьких та розважальних. Все ж, у дебютній книзі для дітей Кирила Поліщука можна простежити і стабільність, і відточування авторського стилю, і актуальність проблематики.

Артем Новак, поет та літературний оглядач