Оживає казка

2021-05-05

/Files/images/2021_rk/IMG-776558989898989.jpg

Чи буває театр без декорацій та костюмів? Виявляється так! Специфіка «театру вух» − не споглядання подій та героїв на сцені, а уважне слухання. Тут має значення все: тембр голосу розповідача, запахи та звуки, які супроводжують дійство. Перегляд незвичної «вистави» відбувається із закритими очима.

Дивовижну виставу для малюків 3-4 років влаштували актори-вихователі, на підтримку проєкту «Почитай-но!», який започаткували бібліотекарі філії №19. Якщо помріяти та пофантазувати, то можна легко уявити хитру лисичку, хвалькуватого зайця або, навіть, розумного їжачка. Герої легко «оживають» зі сторінок українських народних казок, які надали бібліотекарі.

Ми дорослі розуміємо, для того щоб читання стало потребою для дитини, як і цікава гра, потрібно докласти до цього багато зусиль. Дуже важливо зацікавити дитину книгою та читанням, формувати інтерес до бібліотеки змалечку, познайомити батьків із різноманіттям дитячого читання. Бо, саме, казка − перший вихователь маленької дитини, вона пояснить, що добре, а що − погано. А книжки є невичерпним джерелом розумового розвитку дітей та збагачення їхнього словника.

Кiлькiсть переглядiв: 97