Хай не буде переводу Козацькому роду!

2016-10-13

Як часто ми чуємо вислови: «козацька відвага», «козацька мужність», «козацькі закони»…Хто ж вони, оті козаки? Якими були? Яка їхня роль в історії нашої держави?

Про гордих синів вільних степів, безмежно сміливих, витривалих, вольових, вірних у дружбі і безпощадних до ворогів, зі своїми цікавими та оригінальними звичаями дізнавалися читачі бібліотеки-філії №19 під час козацьких розваг «В єдності сила народу!».

Виборюючи почесне звання «Козак», діти змагалися в різноманітних конкурсах, демонструючи взаємодопомогу, братнє ставлення один до одного, кмітливість та винахідливість – кращі риси справжніх гордих козаків. Гравців, а це були козачата двох куренів – Крутивус та Підіпригора, чекали складні випробування: їм довелося мірятися силою («Як козаки силою вихвалялися»), визволяти дівчат з полону, писати листа Султану («Як козаки листа писали»), рибалити та «варити» борщ. Подолавши усі перепони діти отримали почесне звання «Козак» та козацькі титули – «Найдужчий», «Найкмітливіший», «Найшвидший», «Найсміливіший», «Найрозумніший».

Козацьке лицарство, закони Запорізької Січі – одна з найбільш славетних сторінок нашої історії, якою ми пишаємося, і кожен справжній українець прагне успадкувати все найкраще від наших гордих волелюбних предків.